Законне Очікування Достойної Пенсії та Допомог | Практика ЄСПЛ | Адвокат ЄСПЛ
Оновлено: 4 жовт. 2021 р.
"...Хороше державне управління залежить від довіри між тим, ким керують та тим, хто керує"
Державний службовець надавав свої послуги державі, довіряючи останній, що послуги (включаючи гарантії на пенсійне забезпечення, на вихідну допомогу), надані роботодавцем з огляду на лояльність та роботу, створять ситуацію, коли правомірне очікування буде підтверджене подальшим виконанням цих зобов’язань Державою.
Порядок, встановлений законом, який передбачає вихідну допомогу, інши види допомог (як для державних службовців, так і для інших працівників), охоплює право на отримання допомоги, встановлене законодавством. Більше того, це не лише право на отримання допомоги ex gratia, а набуте право, що гарантоване на законодавчому рівні в обмін на надані послуги.
Заявниця, яка була державним службовцем та надавала свої послуги державі, довіряючи останній, очікувала, що послуги (включаючи гарантії про вихідну допомогу), надані роботодавцем з огляду на лояльність та роботу, створять ситуацію, коли правомірне очікування буде підтверджене подальшим виконанням цих зобов’язань Державою. На думку Суду, це не може бути залишене осторонь без належних мотивів.
(N.K.M. v. Hungary)
Законодавче зобов’язання щодо вихідної допомоги може бути змінено у разі зміни соціальної політики, і що стосовно такого вибору держава має свободу розсуду, особливо, якщо припустити, що вихідна допомога є «правомірним очікуванням», а не «існуючим майном». Таким чином, Суд буде поважати рішення законодавця щодо того, що «в інтересах суспільства», якщо це рішення не позбавлене явно належного обґрунтування (див. справу «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), від 21 лютого 1986 року, § 46, серія A, № 98).
Що стосується державного службовця, який знаходиться під конкретним правовим режимом і свідомо визнає обмеження деяких його основних прав та винагороду, яка в односторонньому порядку визначена законом, законодавчо встановлена вихідна допомога являє собою довгострокове очікування з боку державного службовця та зобов’язання з боку держави як роботодавця. Такі довгострокові очікування, підтверджені багаторічними незмінними законними гарантіями, не можуть бути легко знехтувані. Обґрунтування захисту правомірних очікувань, що виникають з законодавчого зобов’язання, полягає в тому, що закон повинен захищати довіру, втілену в зобов’язанні, зробленому законодавством. Хороше державне управління залежить від довіри між тим, ким керують та тим, хто керує
(див., mutatis mutandis в контексті передбачених законодавством дотацій, справу «Плалам С.П.А. проти Італії» (Plalam S.P.A. v. Italy), № 16021/02, §§ 35-42, від 18 травня 2010 року).
Особливо важливим є, щоб законодавець надавав відповідним працівникам перехідний період, протягом якого вони могли б пристосуватися до нового порядку
(див., mutatis mutandis,справу «Лакіцевіч та інші проти Чорногорії та Сербії» (Lakićević and Others v. Montenegro and Serbia) № 27458/06, 37205/06, 37207/06 та 33604/07, § 72, від 13 грудня 2011 року).
Зміна законодавства, яка усуває правомірне очікування може призводити до втручання у «майно»
(див., mutatis mutandis, справи «Муріс проти Франції» (Maurice v. France [GC]), №11810/03, §§ 67-71 та 79, ЄСПЛ 2005–IX; «Драон проти Франції» (Draon v. France [GC)], №1513/03, §§ 70-72, від 6 жовтня 2005 року; та «Гасані проти Хорватії» (Hasani v. Croatia (dec.)), №20844/09, від 30 вересня 2010 року).