Консультативні Висновки ЄСПЛ | Адвокат В Європейський Суд з Прав Людини
Ганна Юдківська, суддя ЄСПЛ:
Сьогодня Суд оприлюднив свій другий – поки що – консультативний висновок за протоколом 16 до Конвенції.
У 2018 році колишнього президента Вірменії Р. Кочаряна звинуватили в поваленні конституційного ладу, по суті, через те, що він оголосив надзвичайний стан і використовував збройні сили для припинення післявиборчих протестів у лютому-березні 2008 року. Відповідні положення Кримінального кодексу були змінені (у 2009 році) і визначення даного злочину стало ширшим в одному відношенні та вужчим в іншому, порівняно з положенням, яке діяло на той час вчинення ймовірних злочинів у 2008 році. Конституційний Суд Вірменії просив ЄСПЛ дати консультативний висновок з чотирьох питань, Суд знайшов що лише два з них задовольняють вимогам статті 1 протоколу 16 і надав на них відповідь, а саме :
- “Чи відповідає кримінальний закон, який визначає злочин і містить посилання на певні правові положення юридичного акта з вищою юридичною силою та вищим рівнем абстракції, вимогам визначеності, доступності, передбачуваності та стабільності?” Мова йшла про те, що пана Кочаряна звинувачували у злочині, який визначався посиланням на деякі положення Конституції. Суд візнав, що використання методики "бланкетного посилання" чи "видсильної норми" у криміналізації діянь чи бездіяльності саме по собі не є несумісним із вимогами статті 7 Конвенції. Головне, що відсильне положення та положення, до якого відсилає, взяті разом, давали можливість зацікавленій особі передбачити, яка поведінка тягне кримінальну відповідальність..
- “У світлі принципу незворотності кримінального закону (стаття 7 частина 1 Конвенції), які стандарти встановлюються для порівняння кримінального закону, що діяв на момент вчинення злочину, та його нової редакції, з метою виявлення їх контекстуальних (істотних) подібностей чи відмінностей? "
Тут Суд визнав, що для встановлення того, чи є для цілей статті 7 Конвенції закон, прийнятий після вчинення злочину, більш чи менш сприятливий для обвинуваченого, ніж закон, який діяв на момент вчинення злочину, треба враховувати конкретні обставини справи (принцип конкретизації). Якщо новий закон є більш суворим, ніж той, що діяв на момент злочину, він не може бути застосований.