Люстрація як Дискримінація? Перед Європейським судом з прав людини поставлене питання.
Європейський суд з прав людини відкрив провадження у справі V.Kozachuk v. Ukraine за зверненням про порушення прав людини при застосуванні обмежень, передбачених Законом України "Про очищення влади". Крім іншого заявник вказав про дискримінаційне ставлення до цілої групи осіб за політичними мотивами.
Люстраційні заходи можливо і були необхідні у 2014 році суспільству, але ж не у такий "свавільний" спосіб, коли знехтувані принципи рівності прав, презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності, права на захист, та найприкріше, принципом Верховенства права і справедливості. Свавільне обмеження прав триває дотепер, навіть після рішення ЄСПЛ у справі Polyakh v. Ukraine (11'2019).
У 2014 році після вступу в законну силу Закону України "Про очищення влади" велика кількість державних службовців була звільнена з роботи протягом десяти днів на підставі однієї лише довідки про перебування на певній посаді більше одного року.
"Не менше одного року" як критерій недоторканості.
Закон України "Про очищення влади" приймався таким чином, щоб не "зачипити" вищих посадовців, які прийшли до влади після "Євромайдану" та за рівних умов також підпадали б під люстрацію. Тому законодавцем був введений дискримінаційний період не менше 1 (одного) року, протягом якого посадова особа повинна перебувати на посаді для застосування люстрації. Встановлення річного терміну не було жодним чином обґрунтованим та "не переслідувало законну мету". Хто ті, хто "менше року" і який вони мали статус на час прийняття закону?
Список "заборонених" на десять років.
У справі Polyakh v.Ukraine ЄСПЛ вказував на те, що включення осіб до люстраційного списку та вільний онлайн доступ до нього, порушує право особи на приватне життя. Не зважаючи на таку оцінку Європейського суду, список і надалі залишається у відкритому доступі. Очевидно, що будь-який работодавець не хоче мати справи з особами, внесеними до нього, через небажання привертати до себе увагу з боку галасливих "псевдопатріотів".
Чи не створила держава умови, за яких утворилося дискримінаційне ставлення до цілої групи осіб? "Заборону" цих людей мабуть буде на собі відчувати ще не одне покоління їхніх нащадків.
"Десять років" щоб вже назавжди.
Заборона обіймати посади протягом 10 років, застосована до люстрованих, через перебування на посаді під час правління Януковича, поставило осіб, внесених у люстраційний список у нерівне становище із іншими працездатними громадянами країни. Таке обмеження є явно необгрунтованим через свою жорстокість, не "переслідувало законну мету" та не було "пропорційним". Жодного обгрунтування такому великому строку держава не надала.
"Суспільна доцільність" з ознаками жорстокості.
Люстраційне звільнення на відміну від інших випадків звільнення за "суспільною доцільністю" (скорочення посади, реорганізація та ін.), не передбачало соціальних гарантій як вивільненому працівнику, гарантованих Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (виплата протягом року допомоги на випадок безробіття, сприяння у працевлаштуванні, тощо). І це незважаючи на те, що люстровані особи щомісячно сплачували страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповіді на ці питання сподіваємося надасть Європейський суд з прав людини у відкритій провадженням справі.
Якщо Вам потрібна консультація з питань перспектив розгляду справи у Європейському суді з прав людини, звертайтеся за телефоном, приїжджайте за адресою, чи пишіть просто зараз в ОНЛАЙН-ЧАТ.
Також читайте:
ЄСПЛ Має Оцінити Законність Відмови У Апеляційному Перегляді Рішення Суду
Як Доповнити своє Звернення До ЄСПЛ Новими Статтями
Неявка Свідків Як Підстава Визнання Судового Розгляду Несправедливим