Подвійна Відповідальність за Порушення Податкового Законодавства. Чи Законно? | Адвокат ЄСПЛ

Питання законності притягнення особи до кримінальної відповідальності і одночасно застосування штрафних фінансових станцій було питанням розгляду справи у Європейському суд з прав людини CASE OF A AND B v. NORWAY

У справі були застосовані Три критерії Енгеля:

1) «правова класифікація правопорушення відповідно до національного законодавства»

2) «сама природа правопорушення»

3)ступінь тяжкості покарання, яке особа ризикує понести

(CASE OF A AND B v. NORWAY)

Відповідно до статті 4 Протоколу № 7, завдання Суду полягає у тому, щоб визначити, чи несе за собою конкретний національний захід, що оскаржується, за своєю суттю, або за наслідками, подвійне засудження на шкоду людині, чи на відміну від цього, він є продуктом інтегрованої системи, що дозволяє розглянути різні аспекти протиправної поведінки належним чином, створюючи єдине ціле; особа при цьому не піддається несправедливості.

Метою статті 4 Протоколу №7 є запобігання несправедливому обвинуваченню або покаранню особи двічі за одне криміналізоване діяння. Це, однак, не ставить поза межами закону правові системи, в яких застосовується «комплексний» підхід до соціального проступку, і зокрема, підхід, що включає паралельні етапи правового реагування на правопорушення з боку різних органів і для різних цілей.

Що стосується умов, які мають бути виконані для того, щоб подвійне кримінальне та адміністративне провадження розглядати як досить пов’язані за суттю і в часі, і, таким чином, сумісні з критерієм bis статті 4 Протоколу №7, висновки, які випливають з практики Суду, як описано вище, можна резюмувати таким чином.

Матеріальні критерії для визначення того, чи існує досить тісний зв’язок за суттю, включають в себе:

- чи переслідують різні провадження взаємодоповнюючі цілі і, таким чином, стосуються не тільки in abstracto, але й in сoncreto, різних аспектів соціально неправомірної поведінки;

- чи є подвійність провадження передбачуваним наслідком (як в законодавстві, так і на практиці), одного і того ж оспорюваного діяння (idem);

- чи проводяться паралельні провадження таким чином, щоб уникнути, наскільки це можливо, будь-якого дублювання в збиранні, а також оцінці доказів, зокрема, шляхом належної взаємодії між різними компетентними органами з тим, щоб факти, встановлені в одному провадженні, також використовувалися в іншому провадженні;

- і, перш за все, чи враховується санкція у першому завершеному провадженні в тих провадженнях, які завершуються пізніше з тим, щоб особа, якої вони стосуються, не несла надмірний тягар. Останній ризик буде менш імовірним у правових системах, де налагоджений компенсаційний механізм, призначений для забезпечення пропорційності загальної суми накладених штрафів.

У зв’язку з цим, також необхідно враховувати порядок застосування статті 6 Конвенції в справах такого типу, як наразі розглядається (див. справу Юссіла (Jussila), зазначену вище, §43):

«Очевидно, що є кримінальні справи, які не спричиняють значної «стигматизації». Є явно «кримінальні обвинувачення» різної тяжкості. Більш того, автономне тлумачення, прийняте органами Конвенції щодо поняття «кримінальне обвинувачення», з застосуванням критеріїв Енгеля сприяє поступовому розширенню кримінального контексту до справ, які не належать до традиційних категорій кримінального права, наприклад,

адміністративних штрафів, ...,

тюремного дисциплінарного провадження, ...,

митного права, ...,

конкурентного права, ... і

штрафів, накладених судом з фінансових питань ....

Податкові донарахування не є «суворими» в розумінні кримінального права; отже, кримінально-правові гарантії не обов’язково мають застосовуватися з усією «суворістю...».

Оцінка Судом наявності подвійного притягнення до кримінальної відлповідальності при накладенні адміністративного штрафу та притягнення до кримінальної відповідальності платника податку:

(а)Чи мало застосування податкових штрафів кримінальний характер

(β)Чи були кримінальні правопорушення, за які першого заявника притягнуто до кримінальної відповідальності, такими самими, як ті, за які було накладено податковий штраф (idem)

(γ)Чи було прийнято остаточне рішення

(δ)Чи було дублювання проваджень (bis)